Четвер, 28.03.2024, 15:11
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт учителя хімії Видай Олени Василівни

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Хімія – природнича наука. Хімія в навколишньому середовищі. Короткі відомості з історії

 

ТЕМА УРОКУ: "Хімія – природнича наука. Хімія в навколишньому середовищі.  Короткі відомості з історії хімії"

 

МЕТА УРОКУ: Пояснити, що саме вивчає хімія; визначити місце хімії серед наук про , природу; пояснити цілі й завдання хімії; сформувати знання про роль хімічної науки в розвитку народного господарства, житті людини; формувати в учнів поняття про предмет вивчення хімії, діалектико-матеріалістичний світогляд, найбільш загальні поняття про закони природи; вивчити основні етапи становлення хімії ' як науки; назвати найвидатніших хіміків та охарактеризувати їхні внески в науку.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

Перевірка присутності і готовності учнів до уроку. Відповіді на запитання учнів.

II. Мотивація уроку.

Протягом усього свого розвитку, з давніх-давен і донині, хімія завжди слугувала і продовжує слугувати людині та її практичній діяльності. Тому дуже важливо знати, що це за наука і як використовувати хімічні знання в повсякденному житті.

III. Повідомлення теми, мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо що таке предмет хімії і ознайомимося з історією розвитку хімічних знань.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Майже 250 років тому великий російський вчений-природодослідник Михайло Ломоносов (1711-1765) сказав: „Широко простягає хімія руки свої у справи людські. Куди не подивимось, куди не оглянемось, скрізь обертаються перед очима нашими успіхи її старанності ”. Ці важливі слова і сьогодні не втратили свого значення, а навпаки, вони звучать з особливою силою, оскільки у наш час роль хімії в житті суспільства постійно зростає. Тому наше завдання полягає в тім, щоб зрозуміти й усвідомити специфічну роль хімії.

1. Хімія – це наука про речовини, їх властивості, перетворення речовин і явища які супроводжують ці перетворення. (Мал.1) Хімічні перетворення відбуваються в природі (дихання, горіння, гниття, фотосинтез, утворення мінералів, нафти, вугілля, природного газу). Багато перетворень проводиться на виробництвах, щоб речовини використовувалися людиною: добування металів з руд, виробництво синтетичних матеріалів,  переробка кам’яного вугілля, нафти, природного газу, деревини, гірських порід. Для керування цими складними  процесами треба знати хімію.(Схема 2)

2. Розрізняють кілька видів хімій, а зараз з’явилися нові проміжні науки.(Схема 1)

3. Без хімічних знань неможлива екологічно грамотна поведінка у побуті, у природі й на виробництві, тому ким би ви не стали в майбутньому, вам ці знання будуть потрібні. Значення хімії в житті людини важко переоцінити. Хімічні технології людство почало використовувати ще на початку свого розвитку. Зараз важко знайти сферу людської діяльності, яка б обходилась без хімічних знань. Окрім того, сама людина є великим хімічним реактором. Для того щоб вимовити слово, почути звук чи написати літеру, в нашому організмі повинні відбутися тисячі хімічних реакцій; кожний подих і кожний удар серця стають можливими завдяки хімічним процесам. Майже всі предмети, які нас оточують, виготовлені із застосуванням хімічних знань.(Додаток 1)

5. На жаль, у багатьох слово «хімія» асоціюється з чимось отруйним і небезпечним. Хімічне виробництво дуже часто завдає шкоди до­вкіллю. Проблема забруднення довкілля стоїть зараз дуже гостро. І хіміки пропонують шляхи її розв'язання, що включають використання не­шкідливих хімічних процесів і очисних споруджень. (Мал. 2) 

Висновки (с. 9 підручника)

4. Короткі відомості з історії хімії: виникнення хімії;  атомістична теорія Демокрита; алхімічний період; період ятрохімії; теорія флогістону; сучасна хімія.(Додаток 2)

Висновки (с. 13 підручника)

V. Закріплення знань учнів.

1. Бесіда.

·           Що вивчає хімія? Яке походження має слово «хімія»?

·           Опишіть основні етапи становлення хімії як науки.  

·           Які найважливіші завдання хімії та її значення?  

·           Чому потрібно вивчати хімію?

·           Назвати предмети або речовини, виготовлення яких було б неможливим без хімічних знань.

2 .Хімічний міні-диктант, де відповідати потрібно одним словом:

- хімія вивчає...(речовини);

- де відбувається переробка природних речовин? (на заводах);

- „хімія” походить від слова ... („хемія”);

- в якій країні виникло слово „хімія”? (в Єгипті);

- який камінь шукали алхіміки? (філософський);

- для алхіміка була головною...(практика);

- Парацельс започаткував... (ятрохімію);

- роботи якого вченого мали велике значення для становлення хімії як науки? (Бойля);

- впродовж століття існувала помилкова теорія...(флогістону);

- який російський учений став засновником сучасної хімії?(Ломоносов).

VI. Підсумок уроку.

Учитель підсумовує роботу учнів на уроці, визначає змістовні і вказує на слабкі відповіді, виставляє оцінки за урок. 

VII. Завдання додому.

Вивчити: §1-2, дати усні відповіді на питання після параграфів, скласти розповідь: „Як пов’язана хімія з професією моїх батьків?”

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 1

Роль хімії в житті суспільства. (Додаток 1)

  1. ХІМІЯ В ПРОМИСЛОВОСТІ.

Металургія - одна з найбільших галузей, в яких використовуються хімічні знання. Найрозповсюдженішими продуктами цієї галузі є чавун і сталь. Крім них, у великих кількостях випускаються й інші метали: хром, нікол, мідь, алюміній. Поряд із металами добиваються їхні сплави: бронза, латунь, дюралюміній, константан, нержавіючі й леговані сталі.

 Одна з найважливіших галузей народного господарства - енерге­тична. Звичайно ж, хіміки самі енергії не виробляють. На хімічних підприємствах добувають різне паливо. Це паливо для двигунів внут­рішнього згоряння (бензин, гас, лігроїн), паливо для теплових елек­тростанцій, ядерне паливо для атомних електростанцій.

На нашій планеті живе більше 6 млрд. людей. Ресурси нашої планети не дозволяють забезпечити кожного одягом із натуральних волокон (шовк, льон, бавовна). Для розв’язання цієї проблеми хіміки створили штучні тканини (шовк, нейлон, лавсан, капрон). Крім тканин для одягу, хіміки розробляють спеціальні водонепроникні тканини для водолазів, жаротривку тканину для пожежників.

 Одним із завдань хімії є одержання матеріалів із заданими властивостями. За останні сто років створено величезну кількість пластмас на основі поліетилену, полістиролу та ін. Власти­ві нових матеріалів настільки різноманітні, що з них можна виготовляти майже всі предмети, які необхідні людині, починаючи від повітряної кулі й авторучок і закінчуючи автомобілями.

  1. ХІМІЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ.

Вирощування сільськогосподарських культур для вживання в їжу с одним з основних занять людини. Що ж можна зробити, щоб збільшити виробництво продовольства, не знищуючи при цьому природи? Крім використання більш родючих сортів рослин, ще вносити в ґрунт поживні речовини. На сьогодні створено кількість мінеральних добрив, які поповнюють вміст калію і фосфору в ґрунті. Проблему боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур вирішують за допомогою пестицидів: гербіцидів, інсектицидів, фунгіцидів.

  1. ХІМІЯ В ХАРЧОВІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ.

Істотним є внесок хіміків в одержання різних речовин, що використовуються для приготування їжі: найпростіші та найрозповсюдженіші - сіль, цукор, сода, оцтова кислота, крохмаль, патока і т. д.; різні жири, в тому числі маргарин; харчові барвники і фруктові есенції із запахом груші, яблука, желатин; емульгатори для виробництва морозива й інших кондитерських виробів.

  1. ХІМІЯ В МЕДИЦИНІ.

З найдавніших часів людина намагалася знайти препарати (насто­янки, мікстури, мазі та ін.), що допомогли б їй упоратися з неду­гами. Зараз у всьому світі хіміки разом із медиками займаються пошуком речовин, що можуть подолати хвороби. У міру того, як визначалися механізми взаємодії фармакологічно активних сполук з організмом, хіміки одержували можливість створювати більш активні лікарські засоби, що дають менше побічних ефектів.

На сьогоднішній день використовується величезна кількість лікар­ських препаратів і постійно ведеться пошук нових засобів. Це дуже складна й кропітка робота. Незважаючи на зростаючі успіхи в розробці ліків, тільки одна з 10 000 синтезованих сполук успішно проходить випробування та стає комерційним продуктом для медич­ного використання

  1. ХІМІЯ В ПОБУТІ

Щодня ми широко користуємося засобами побутової хімії, до яких належать: - пральні порошки й синтетичні миючі засоби, дезодоранти, шампуні й одеколони; косметичні засоби; засоби для чищення, миття посуду й прибирання у квартирі; клеї, шпаклівки, лаки, олійні та  водоемульсійні фарби.

  1. ХІМІЯ Й ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ

У наші дні важко знайти людину, яка б не бачила комп’ютера або, тим більше, телевізора. Але ж вони зовсім нещодавно увійшли в життя звичайної людини. І ви помиляєтесь, якщо гадаєте, що хіміки не доклали зусиль до їх конструювання. Тільки завдяки тому, що хіміки навчилися одержувати високочисті речовини, стало мож­ливим виготовлення процесорів та електричних контактів на мікрос­хемах. Хіміки створили речовини, за допомогою яких можна бачити зображення на екранах. Останнім часом почали виготовляти моніто­ри на рідких кристалах. Такі монітори споживають менше енергії, вони компактні, зображення на них більш барвисте. Усім нам відомі лазерні компакт-диски. Вони існують уже понад 20 років. Для ви­готовлення такого диска необхідно провести цілу низку хімічних процесів.

  1. ХІМІЯ В КРИМІНАЛІСТИЦІ

Використовуючи широкий арсенал методів, хімія допомагає у ви­явленні й дослідженні речових доказів, що відіграють важливу роль у розслідуванні злочинів. Досить зазначити, що здавна хімічні знан­ня допомагали знайти домішки в золоті (золотих монетах) і в такий спосіб виявити фальшивомонетників. Окрім того, хіміки-криміналісти визначають наявність отрути й інших токсичних речовин.

 

Короткі відомості з історії розвитку хімічних знань (Додаток 2)

У стародавні часи, ще за довго до Різдва Христового, людина спостерігала в природі хімічні явища і намагалася використовувати їх для покращення умов свого існування. Скисання молока, бродіння солодкого соку плодів, дія отруйних рослин привертали увагу людини.

Минув час, і людина почала використовувати вогонь. Ніхто не знає, коли вона навчилася запалювати дерево і підтримувати горіння. Невідомо також, скільки часу минуло відтоді, як людина почала використовувати вогонь для приготування їжі , у гончарному виробництві, для обробки й виплавляння металів. Проте відомо, що ще у стародавньому Єгипті виникли ремесла, в основі яких лежали хімічні процеси.

 Термін „хімія”, а точніше „хемія”, уперше згадується в трактаті божественного Зосимуса – єгипетського грека із Панополіса, який жив і творив у IV ст. н. е. Цей твір із 28 книг до наших днів дійшов не повністю. У ньому Зосимус переказує ще давніші відомості про те, що все живе на Землі було створене богами, які зійшли з небес... Далі Зосимус повідомляє, що янголи закохалися в земних жінок і навчили людей користуватися вогнем, виплавляти і кувати метали, а також „священного  мистецтва - хемії”... За цю зухвалість янголи були жорстоко покарані Великим Творцем...

Першу книгу – чорну магію, де, за Зосимусом, описувалися прийоми та операції „таємного мистецтва”, поцупив у свого благочестивого праотця Ноя проклятий ним  син Хам і продав її єгипетським жерцям. Отже, від Хама – першого „хіміка” й бере початок „хемія”, що у вільному перекладі означає не що інше, як „хамове ремесло”...

 На думку видатного історика хімії – французького вченого М. Бертло, назва „хімія” походить від слова „Хемі”, яким стародавні єгиптяни називали свою країну -  „Єгипет”, а також нільський чорнозем – „чорний”, „земля”. Звідси „хімія” – чорне, як земля, „єгипетське мистецтво”, що має справу з різними мінералами, металами та іншими продуктами земних надр. Не зовсім зрозуміло, який зміст вкладався в ці поняття тоді. Мабуть так позначалися початкові знання про перетворення речовин під дією вогню, накопичені ремісниками під час виготовлення металічних знарядь. Адже вже тоді людям були відомі шість металів: залізо, свинець, олово, мідь, срібло і золото. (Мал. 3)  

Єгиптяни виробляли фарби і косметичні засоби з мінеральних речовин, уміли фарбувати тканини, виготовляти скло, кераміку, порцеляну, глазур, мило, прості лікарські препарати, добувати метали і досконало володіти технікою їх обробки. Це потребувало певних знань і навичок. Таким чином про хімічні речовини стародавній світ знав не дуже  мало, але ці відомості були розрізнені, випадкові навіть фантастичні.

 Люди тоді мали багато практичного досвіду, але мало теоретичного, тому давні філософи намагалися знайти зв’язок між речовинами, пояснюючи їх взаємоперетворення. Так виникає атомістичне вчення Левкіппа і Демокрита, згідно з якими всі речовини складаються з атомів. Атоми різні за формою, через це речовини відрізняються за властивостями. Наприклад, гіркі речовини складаються з атомів з гострими, колючими краями – вважали філософи. 

Наступний етап розвитку хімії – алхімічний період. Алхімія виникає одночасно в Китаї, Індії та Єгипті за кілька століть до нашої ери, а в III – IV ст. н. е. вона досягла Європи. Основне завдання, що ставлять перед собою алхіміки - пошук „філософського каменя” – містичної речовини, яка нібито має здатність неблагородні метали перетворювати на золото, повертати людям молодість і здоров’я.

На межі XI – XII ст. алхімією в Європі захоплюються майже всі: лікарі, ремісники, барони, єпископи і навіть королі. Алхімік мав бути мовчазним, скромним, нікому не розповідати про те, що робить, повинен був правильно вибирати час і погоду для роботи, бути терплячим, сумлінним і витривалим до кінця. (Мал. 4)  

Незважаючи на незрілість і фантастичність деяких уявлень алхіміків, кращі з них все ж були вченими. Пошуки „філософського каменя” призвели до формування практичного напрямку у розвитку алхімії: вдосконалювалась апаратура тогочасних лабораторій, вивчалися природні мінерали й отримані в лабораторії речовини. Значні прогресивні здобутки алхіміків були пов’язані з використанням хімії на благо людини: відкриття низки речовин і розробку методик багатьох операцій (фільтрування, перегонка тощо), які швидко знайшли практичне застосування.

Період ятрохімії, що настав у ХVI – XVIII ст., характеризуються намаганням поставити хімію на службу в медицині. Засновник ятрохімії відомий лікар і реформатор медицини Теофраст Парацельс (1493 – 1541) твердив, що справжнє покликання хімії не у добуванні золота, а у виготовлені ліків. Ятрохіміки розглядали хвороби як порушення хімічної рівноваги в організмі й шукали хімічні засоби, їх лікування. Відтоді головною метою стає пошук і створення лікувальних препаратів.

Хімія поступово звільняється від містики і починає вивчати реальні явища та вирішувати завдання , що ставить практика. Вчені проводять досліди, дають реалістичні тлумачення їх результатам. З цього часу хіміків цікавлять речовини та їх перетворення. Починається період утвердження хімії як науки.

Основоположником сучасної хімії можна назвати Роберта Бойля, який вважав, що хімію треба вивчати як самостійну науку, а не допоміжний засіб медицини чи алхімії. Він увів у хімію експериментальний метод дослідження і дав визначення хімічного елемента як межі розкладу речовини на складові частини. Експериментальні  дослідження вченого стали початком хімії як науки. Поте жодної теорії, яка б узагальнила нагромаджений досвід, Бойль не висунув.

В кінці XVII ст.. німецький хімік Г. Шталь створив „теорію флогістону”. Він вважав, що речовини містять непомітний  „флогістон”, який під час горіння або випалювання зникає. Ця теорія була помилковою, проте вона існувало впродовж століття і стала гальмом у розвитку хімії. А пояснити це можна тим, що в ту історичну епоху така теорія давала загальне, хоча і помилкове, пояснення багатьом хімічним процесам. З часом з’явилися факти, що суперечили „теорії флогістону” і вона, через сто років, припинила своє існування.     

З XVIII ст. починається бурхливий розвиток хімії як науки. В цей період були зроблені вражаючі відкриття: у 1756 р. Михайло Ломоносов довів, що під час горіння речовина сполучається з частинками повітря; у 1772 р. Даніель Резерфорд виділив із повітря азот, Генрі Кавендіш дослідив водень; у 1774 р.

Антуаном Лавуазьє був одержаний кисень та експериментально встановлений склад повітря. Працями цих вчених було остаточно спростовано „теорію флогістону” і створено вірне наукове уявлення про суть хімічних процесів.

Наступний період в історії хімії, який припадає на XIX і початок XX ст., мав вирішальне значення у розвитку хімії як науки. В той час розробляються теоретичні основи і відкриваються різноманітні закони хімії, а центральною проблемою стають атомістичні уявлення. Цей період називають початком сучасної хімії і засновниками її вважають Михайла Ломоносова і Джона Дальтона, які створили атомно-молекулярне вчення – основу хімічної науки. Сучасна хімія становить величезну галузь людських знань і відіграє важливу роль в житті суспільства.

 

Розслідування смерті імператора Наполеона

Полонений Наполеон у супроводі свого ескорту 15 липня 1815 р. прибув на острів Святої Олени. Опальний імператор на той час вирізнявся надзви­чайним здоров'ям. Однак незабаром у нього стали проявлятися перші озна­ки хвороби, а 1821 р. Наполеон помер. Ще за життя, почуваючи, як посту­пово втрачаються сили, Наполеона почали мучити підозри, що його намагаються отруїти; лікарі ж констатували смерть від раку шлунка. Зали­шається додати, що пасма волосся померлого були обстрижені й роздані як реліквії відданим прихильникам імператора. Минуло зовсім небагато часу, і в суспільстві усе голосніше заговорили про насильницьке умертвіння ко­лишнього монарха; чутки ці почали швидко множитися.

1961 р. у одному науковому журналі з’явилося сенсаційне повідомлен­ня про дослідження волосся Наполеона на вміст миш'яку. До рук авторів цього повідомлення потрапила невелика (1,5 мг) кількість волосся Наполео­на, і вони досліджували цей зразок хімічними методами. Виявилося, що волосся Наполеона має підвищений вміст миш'яку й сурми (одна з найпо­ширеніших отрута за часів Наполеона). А це означає, що й у самому організмі імператора вміст цієї отрути підвищений і, можливо, Наполеону дійсно до їжі постійно підмішували незначну кількість отрути, що спричинило посту­пове отруєння. Таким чином, хімія навіть півтора століття потому його, після смерті жертви, допомагає нам розкрити деякі злочини.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів